Модельний ряд японського автовиробника Suzuki на нашому ринку представлений зараз скромною лінійкою автомобілів, що складається з трьох моделей: Jimny, Vitara і SX4. Навесні цього року асортимент мали розширити ще однією моделлю, але ситуація змінилася, тож новинка до нас так і не приїхала. І якщо Jimny – це такий своєрідний рамний позашляховик, який тримається у своїй ніші, то поточне покоління Vitara і SX4 дуже схожі між собою, і не дуже зрозуміло, як вони ще примудряються існувати паралельно.

Кросовер Suzuki SX4, про який йтиметься в даному матеріалі, побачив світ у 2016 році. До цього моменту SX4 у модельному ряді компанії був представлений хетчбеком та седаном. А ось Vitara до оновлення 2018 року також була кросовером. Незрозуміло, що клацнуло в японських мізках, але з якогось моменту в лінійці виробника з’явилися два практично ідентичні кросовери, тільки з різними назвами та різним дизайном. Причому до моменту, як я подивився специфікації моделі, був впевнений на всі 100%, що SX4 менше від Vitara і саме в цьому відмінності між двома автомобілями. Насправді ситуація виявилася повністю протилежною, SX4 виявився і довшим (на 135 мм), і ширшим (на 15 мм) кросовера Vitara, який, у свою чергу, лише трохи вищий.

За дизайном екстер’єру SX4 більше нагадує збільшений у розмірах хетчбек, хоч і належить до класу компактних кросоверів. Дизайн пізнаваний для японського виробника, є в ньому навіть щось від попередніх моделей, але йому не вистачає якоїсь родзинки та використання сучасних рішень. Виглядає SX4 трохи нудно, особливо з корми, плюс фари та задні ліхтарі у нього великі за розміром, що не в тренді, та ще й з галогенками всередині (у початковій комплектації, у старшій непогані LED фари прожекторного типу). Кросовер сподобається консервативним покупцям, які не приймають нових віянь в автодизайні, і тим, хто особливо не женеться за новими технологіями. Ну а плюс зовнішності SX4 лише один: машина абсолютно не привертає уваги на дорозі.

Інтер’єр моделі також не блищить чимось видатним, навіть навпаки, вже трохи пахне нафталіном. Абсолютно пряма передня панель, виконана цілком з якісного, але все ж таки жорсткого пластику, виняток тільки у вигляді м’якої накладки перед пасажиром, з мінімумом переходів і з повною відсутністю витончених дизайнерських рішень. Ось як я пам’ятаю седан SX4, яким вдалося поїздити десять-дванадцять років тому, так в поточному SX4 все і залишилося. Зі змін — хіба що медіасистема з кольоровим екраном, яку встромили на місце звичайної магнітоли з CD-чейнджером, правда, виглядає ця інновація тут все ж таки сторонньо. На місці й жорсткі підлокітники, частково обтягнуті тканиною, та пластикові вставки, пофарбовані срібною фарбою, начебто покликані імітувати метал, та й галогенки в лампах для читання нікуди не поділися. Загалом салон застарілий. Так, він надійний та практичний, але абсолютно не в тренді. Ось подивіться на ту ж Mazda з її новим салоном, ну можуть японські виробники зробити щось красиве і цікаве, але Suzuki чомусь наполегливо продовжує експлуатувати свої старі напрацювання, навіть не намагаючись йти в ногу з часом. Так, інтер’єр SX4 цікавіший за те, що ми бачимо в сучасних LADA, та ще й на голову краще за матеріалами, але наші вітчизняні автомобілі і коштують вдвічі дешевше японця.

За кермом кросовера влаштується з комфортом людина практично будь-якого зростання та комплекції, всіх регулювань крісла та керма вистачає, єдине, що для високих водіїв мало не вистачатиме довжини подушки. Крісла в міру жорсткі, з правильним профілем, але нікудишньою бічною підтримкою. Тканинна оббивка має бути практичною, але за фактом бруд з неї дуже складно відчистити. За оглядовістю особливих питань до SX4 немає, відставлені бічні дзеркала великі і дають хороший огляд, хоч і стійкі стійки, але додаткові секції вікна не дають сховатися за ними тим же пішоходам.

Сам за собою зі зростанням 187 см сідаю не так щоб вільно, коліна впираються в спинку переднього сидіння, навіть незважаючи на те, що під тканиною передбачені спеціальні виїмки, знизу також не сказати, що дуже просторо. Посадка/висадка ззаду трохи утруднена через зрушений всередину салон дивана, так що ви зачіпаєте кузов автомобіля, який може виявитися не дуже чистим. Для встановлення дитячого крісла з обох боків передбачені кріплення Isofix відкритого типу, так що з цим моментом не виникає складнощів. На відміну від Vitara, дитина без проблем містилася у SX4 за мною, так що як би це не було дивно, тут місця позаду навіть більше.

Але у SX4 не тільки більше місця в салоні, ніж у Vitara, у першого і багажник виявився більшим, 430 літрів проти 375 літрів. А склавши із салону окремо спинки заднього дивана, які утворюють практично рівну поверхню, корисний об’єм багажного відділення можна збільшити до 1269 літрів. Підлога в багажнику дворівнева, можна або використовувати нішу для якоїсь дрібниці, або зняти верхню фальшпідлогу, тим самим збільшивши обсяг багажного відділення. Ще нижче, у підпіллі, ховається докатка. Автоматичне відкриття дверей багажного відділення не передбачено у SX4 навіть у максимальній комплектації, все робимо по-старому, ручками. З мінусів багажника кросовера відзначу лише високу вантажну висоту, в іншому ж він дуже непоганий для компактного автомобіля.

Медіасистема, як уже говорив вище, виглядає в автомобілі трохи чужорідно, ніби це не рідний пристрій, а встановлений додатково. Екран діагоналлю 7 дюймів виконаний по IPS-технології, з невисокою роздільною здатністю (точно нижче HD), малою яскравістю та контрастністю, та ще й сліпне повністю під прямим сонячним промінням. Дисплей сенсорний, з непоганою чуйністю, але слабким покриттям олеофобним, так що він досить швидко покривається відбитками, які не так просто стерти. Навіщо по краях від екрану виробник зробив сенсорні клавіші управління, якими незручно користуватися на ходу, особливо це регулювання гучності. Промальовування меню слабеньке, а шрифти трохи кострубаті. На головному екрані системи відображаються основні пункти меню плюс туди можна додати пункт «Вибране».

Вбудована навігація з картами на SD-карті, вона непогано будує маршрут, щоправда, без заторів, але має досить посередній інтерфейс. Плюс навігація не інтегрована в систему автомобіля, і візуальні підказки по ній ви можете бачити лише на основному екрані, і це за наявності 4.2-дюймового дисплея на панелі приладів. Карти SX4 актуальні на сьогодні, на них є практично всі свіжі дороги і розв’язки. Так, SD-карту з навігацією варто берегти і вкотре не чіпати її, тому що ціна на цей носій з картами досить висока.

Медіасистема автомобіля також підтримує Android Auto та Apple CarPlay, тільки по дроту, так що питання з навігацією та пробками, як і загалом із доступом до музики, можна закрити, підключивши до автомобіля смартфон. З невідомих причин в автомобілі 2022 тільки один роз’єм USB-A, він знаходиться в ніші переднього підлокітника, що незручно. Для заряджання додаткових пристроїв доведеться використовувати автомобільний адаптер. Щоправда, для задніх пасажирів питання із зарядкою вже не вирішити, тому що для них немає не тільки USB, а й звичайної 12 Вт розетки. Розмістити смартфон у передній частині SX4 можна у ніші консолі, туди легко поміститься навіть великий апарат. Жаль тільки, що виробник не передбачив там якийсь прогумований килимок, так як на гладкому пластику відсіку пристрій постійно катається туди-сюди.

З’єднання телефонів із системою Bluetooth відбувається без будь-яких проблем, списки дзвінків також коректно підтягуються до неї. Але, як і з вбудованою навігацією, працювати з контактами та дзвінками можна лише на центральному екрані, на дисплей панелі приладів дані не передаються. Гучний зв’язок працює непогано, але не ідеально, чутливості мікрофона часто не вистачає для спокійного ведення діалогу під час руху трасою.

Що стосується панелі приладів, то у нас встановлений монохромний 4.2” дисплей, який абсолютно марний, оскільки дозволяє лише дивитися дані бортового комп’ютера. На цей екран навіть спідометр не можна вивести, не кажучи вже про додаткові дані. До речі, зміна інформації на екрані здійснюється кнопкою на панелі приладів, вона ж відповідає за регулювання яскравості підсвічування. Інші прилади тут аналогові, спідометр має велику розмітку, що добре читається, хоча дублювання даних в цифровому вигляді особисто мені трохи не вистачає.

Що стосується електронних помічників водія, то навіть SX4 у максимальній комплектації GLX тут особливо нічим не може похвалитися. Є парктроніки спереду і ззаду з візуальною і звуковою індикацією, також є камера заднього виду з жахливою за сучасними мірками картинкою, та до того ж вона дуже швидко заляпується. Інформація з парктроників та камери розділена, перша відображається на панелі приладів, а друга – на центральному дисплеї. Круїз-контроль лише звичайний, з кнопками керування на кермі. І також є датчики світла та дощу, які працюють без нарікань. До помічників можна віднести і голосового помічника, але він працює тільки з чітко поставленими запитами і не допускає навіть невеликих відхилень.

В автомобілі доступний двозонний клімат-контроль із зручним блоком керування, з ручками налаштування температури та власним дисплеєм із великими символами. Працює кліматична система в автоматичному режимі в більшості випадків добре, але в рідкісні моменти все ж таки доводиться переналаштовувати її вручну. Для задніх пасажирів немає окремих дефлекторів, тільки під передніми сидіннями є повітропроводи до ніг. Для передніх крісел доступний дворівневий обігрів, він спрацьовує швидко, але прогріває в основному тільки подушку. Так, включається обігрів за допомогою старомодних перемикачів, але, до речі, зі світловою індикацією роботи. А також є обігрів заднього скла та дзеркал, а ось обігріву керма, як і лобового скла, не завезли. Дивно, звичайно, бачити таке на автомобілі більш ніж за 2 мільйони, але довідник стекол тут є лише у водія.

За комфортом автомобіль зірок із неба не вистачає. У місті він досить тихий, але на трасі до салону вже пробивається шум із дороги, якому акомпанують аеродинамічні шуми. Підвіска хоч і згладжує дрібні та середні нерівності, але все ж таки пропускає їх у салон. Але на великих вибоїнах і тих же стиках з гострими краями вона відпрацьовує дуже добре, особливо не турбуючи пасажирів автомобіля і максимально згладжуючи нерівність.

У Росії Suzuki SX4, як і Vitara, пропонується із двома силовими установками, це 1.6-літровий атмосферний двигун потужністю 117 к.с. і 1.4-літровий турбований двигун потужністю 140 к.с. Автомобіль пропонується або у варіанті з переднім приводом або повним приводом ALLGRIP SELECT. Коробка на вибір, п’ятиступінчаста механіка або шестиступінчастий автомат.

У нас на тесті був кросовер з 1.4-літровим турбо мотором, 6-ступінчастим класичним автоматом і повним приводом. Їде такий автомобіль весело і задерикувато, тут практично немає електроніки, що стримує, як у більшості сучасних автомобілів, яка контролює кожен ваш маневр, все просто і прозоро, як раніше. Коробка швидко перебирає передачі, але трохи замислюється при кікдауні. Потужності двигуна вистачає як для динамічної їзди в місті, так і для вільного обгону на трасі. Засмучують лише досить відчутні крени в поворотах, так що доводиться зменшувати швидкість на звивистих ділянках. Є в кросовері додатковий спортивний режим, який не робить машину сіпаною, а ледве обтяжує кермо і загострює реакцію на педаль газу, тому підходить і для щоденних поїздок.

На роль повноцінного позашляховика SX4, звичайно, не претендує, але з’їхати на легкі ділянки бездоріжжя на ньому можна, щоправда, дуже акуратно. Дорожній просвіт у SX4 становить 180 мм, це на 5 мм менше, ніж у Vitara. З помічників є лише режим «Сніг», у якому можна заблокувати диференціал.

Витрата палива компактного кросовера становить близько 8.6 літра на 100 км у змішаному режимі руху, не сказати, що дуже багато, але й не так, щоб зовсім мало. Заправляти SX4 рекомендують 95-м бензином.

Ціна на Suzuki SX4 на офіційному сайті стартує з позначки 2069000 рублів і доходить до максимальної позначки в 2549000 рублів, за колір металік треба доплатити ще близько 22000 рублів. Але реальність зараз така, що РРЦ від виробників нічого не означають, в салоні офіційного дилера Suzuki мені позначили скид цін на SX4 від 2500000 до 3500000 рублів.